Як посилити співпрацю влади та киян: у КМДА обговорили пропозиції

Estimated read time 1 min read

Згідно з опитуваннями, проведеними Департаментом суспільних комунікацій, більша частина киян вважають себе активними громадянами, залучаються до волонтерства та беруть участь в ініціативах, які змінюють життя міста і мешканців на краще.

Відтак потреба у взаємодії киян з владою постійно зростає. Саме тому сьогодні так важливо шукати нові шляхи, які допоможуть покращити цей діалог.

Марина Хонда, заступниця голови КМДА, розповіла про посилення співпраці влади й громади.

Марина Хонда, заступниця голови КМДА, під час виступу на відкритті стратегічної сесії акцентувала на тому, що сьогодні розробляють інструменти для покращення комунікації саме на майбутнє.

«Я хочу подякувати ПРООН в Україні та Міністерству закордонних справ Данії за допомогу у проведенні цього заходу і можливість поспілкуватись на початку року. Чому це для нас важливо? Війна внесла корективи у консультації з громадським сектором, внесла корективи у комунікацію між владою та громадою. Якщо ми згадаємо початок повномасштабного вторгнення, — ми всі були єдині та об’єднані; ми розуміли, що треба робити.

Нам потрібно постійно посилювати нашу співпрацю, тоді у нашій комунікації буде сила», — пояснила Марина Хонда.

Оксана Косенко, координаторка проєктів розвитку громадянського суспільства ПРООН в Україні..

Оксана Косенко, координаторка проєктів розвитку громадянського суспільства ПРООН в Україні пояснила, чому у демократичному самоврядуванні міжнародні організації підтримують саме громадянське суспільство.

Під час обговорення у групах.

«Жодна демократія неможлива без участі громадян у прийнятті рішень», — підкреслила вона.

Косенко нагадала, що у перші роки незалежності України розвиток громадянського суспільства був одним з пріоритетів ПРООН. З 2009 року програми розвитку громадянського суспільства вийшли на вищий рівень завдяки партнерству з МЗС Данії, яка ставить на меті залучення молоді до прийняття рішень.

Пані Косенко нагадала, як на початку війни саме громадські організації першими почали відповідати на нові виклики. Місцеві адміністрації та громадянське суспільство співпрацювали разом, щоб допомогти людям.

Перший етап обговорення Цільової програми розвитку громадянського суспільства на наступні три роки стартував.
Громадськість і влада обговорюють майбутні проєкти.
Фасилітатори вчили знаходити спільну мову представників громадськості та влади.

Вона звернула увагу на такий важливий аспект як запрошення представників громадянського суспільства до діалогу і подякувала КМДА та Департаменту суспільних комунікацій за співпрацю у Цільовій програмі розвитку громадянського суспільства.

Знаходити точки дотику й уникати конфліктів: цьому теж треба вчитись.

Залучення потенціалу людей, які живуть у Києві, важливе для того, щоб закладати основу й для повоєнного відновлення: йдеться і про фізичне відновлення, і про відновлення зв’язків між людьми — все це зробить Україну сильнішою.

Дмитро Рубан, в.о. директора Департаменту суспільних комунікацій презентував дослідження стану розвитку громадянського суспільства у Києві за 2023 рік. Він зазначив, що це необхідно для того, аби знати, який є вже напрацьований досвід, й спиратися на нього, йдучи далі.

Дмитро Рубан, в.о. директора Департаменту суспільних комунікацій КМДА, звернув увагу на напрацьовані кейси з Цільової програми розвитку громадянського суспільства.

Дмитро Рубан звернув увагу на важливі кейси, про які знають у місті представники громадського суспільства, і які дозволяють розвивати ініціативи, обговорювати їх, залучати людей до втілення спільних проєктів.

На стратегічній сесії Департамент суспільних комунікацій оприлюднив статистику щодо ставлення киян до кейсів Цільової програми розвитку громадянського суспільства.

«До заходів міської цільової програми розвитку громадянського суспільства належить і Премія „Топ-100“, і мережа громадських просторів VCENTRI HUB, і відкриті процеси перейменування вулиці. Ви також чули й про громадські ради, форуми розвитку громадянського суспільства та роботу Центру комунікацій. Оці всі кейси — вони об’єднані у місті на базі міської цільової програми. І саме нову програму на наступні три роки ми сьогодні можемо почати напрацьовувати».

Вікторія Муха, голова постійної комісії Київради з питань культури, туризму та суспільних комунікацій, депутатка Київради (фракція «УДАР») та Мирослава Смірнова, член комісії постійної комісії Київради з питань бюджету, соціально-економічного розвитку та інвестиційної діяльності, депутатка Київради (фракція «УДАР»).
Під час обговорення проєкту.

Дмитро Рубан зазначив, що захід, який провели у КМДА 6 лютого, був першим, але не останнім, адже на першій сесії зібрали проблематику та напрямки, з якими будуть рухатися, пропрацювавши їх. А також — створюватимуть спільні заходи й завдання, які влада спільно реалізовуватиме з громадськістю.

За словами Марини Хонди, нову програму мають підготувати до червня місяця і подати на розгляд.

«Вечірній Київ» писав про те, як у столиці проходив наймасовіший захід з комунікації влади та громади «Майстерня міста Києва-2023». ФОТО.

Ольга СКОТНІКОВА, «Вечірній Київ»

Схожі матеріали

Більше матеріалів автора