Будівництво Консерваторії на Майдані після війни: як це було

Estimated read time 1 min read

24 вересня 1941 року за наказом НКВС був знищений історичний центр Києва, разом з унікальними історичними пам’ятками. Точна кількість мешканців, що загинули під час підриву Хрещатика та прилеглих вулиць, дотепер залишається невідомим.

Також руйнівна пожежа істотно пошкодила і стару будівлю консерваторії та музичної десятирічки, збудованої у 1930-х за проєктом архітектора Йосипа Каракіса.

Будівництво нового корпусу Київської консерваторії у 1950-х. Фото з архіву Еміля Панасюка

Після завершення другої світової війни, міська влада вирішує не відбудовувати будівлі в Музичному провулку. Тож тимчасово, київську консерваторію розміщують у Будівлі нинішнього театрального університету на Вулиці Ярославів Вал, але проблема з місцем для вищого музичного вишу української республіки стояла вельми гостро.

Врешті-решт для потреб консерваторії виділяють розкішну будівлю колишнього готелю «Континенталь» у самому центрі міста, на вулиці Архітектора Городецького. Попри те, що споруда також зазнала пошкоджень у роки війни, після обстеження експертами стану, було вирішено її відновити, пристосувавши для вищого музичного навчального закладу.

Вид на Консерваторію з боку Інститутської. Фото з архіву Еміля Панасюка

«В архівних документах зафіксовано, що у червні 1949 року інженер-будівельник Паркалаб Н. К. оглянув стан будівлі № 5 по вул. Карла Маркса (тепер — вулиця Архітектора Городецького) для того, аби розрахувати відсоток пошкодження та оцінити можливість влаштування тут консерваторії. У результаті огляду було встановлено наступне: будинок, кубатурою близько 40 тис. кубічних метрів, мав чотири поверхи з підвалом, обслуговувався центральними та двома бічними сходами, був складений з жовтої київської цегли старого зразка…”- розповідають дослідники з Центрального державного науково-технічного архіву України, де збереглися архівні креслення та проєктна документація відбудованої консерваторії.

За словами експертів, у 1941 році були знищені всі дерев’яні конструкції, перекриття будівлі та дах, вогнем та обвалами знищено мережу водопроводу, каналізації та центрального опалення. Зовнішнє тинькування та балкони збереглися, але потребували часткового (до 50%) ремонту. Експертиза дійшла висновків, що відновлення будинку можливе й доцільне, загальний стан пошкоджень був визначений у 67,3%.

Також в межах відбудови консерваторії було прийняте рішення щодо будівництва окремої споруди для навчального музичного театру — оперної студії, де майбутні музиканти мали вдосконалювати свою сценічну та виконавську майстерність.

Проєктне завдання на реконструкцію будівлі готелю під консерваторію та оперну студію також зберігається у Центральному державному науково-технічному архіві України.

1. Консерваторія та оперна студія у м. Києві. Фасад з боку Хрещатику. 1951 р. (ЦДНТА України. Ф. Р-6. К. 1-45. Од. зб. 194. Арк. 15)

Документація була розроблена у 1950-1958 роках спеціалістами інституту «Київпроєкт», автори — архітектори Лев Каток та Яків Красний.

«З пояснювальної записки «Міркування з організації робіт на будівництво консерваторії та оперної студії у місті Києві» можна дізнатися, що будівельна кубатура будівлі визначена у 81 тис. кубічних метрів, загальна тривалість будівництва визначалася у 30 місяців або 759 робочих днів без перерв на періоди низьких температур. Кошторис проєкту складав понад 10 мільйонів карбованців…”- зазначають дослідники.

2. Консерваторія та оперна студія у м. Києві. Розгортка фасаду. [Фрагмент кресленика]. 1951 р. (ЦДНТА України. Ф. Р-6. К. 1-45. Од. зб. 194. Арк. 2)
4. Консерваторія та оперна студія у м. Києві. Фасад з боку Хрещатику. 1950 р. (ЦДНТА України. Ф. Р-6. К. 1-45. Од. зб. 190. Арк. 3)

Будівельно-монтажні роботи розділили на три основних періоди:

1 період: організація ділянкового господарства; облаштування тимчасових споруд;

2 період: влаштування постійних зовнішніх комунікацій (каналізація, водопровід, теплофікація, газифікація тощо); розробка котловану для підвального поверху; спорудження фундаментів та підвального поверху;

3 період: спорудження будівлі зі внутрішнім та зовнішнім оздобленням.

5. Консерваторія та оперна студія у м. Києві. Побудова та обрис глядацького залу. 1951 р. (ЦДНТА України. Ф. Р-6. К. 1-45. Од. зб. 194. Арк. 21)
Типові театральні меблі. Пульт диригента. 1950 р.
(ЦДНТА України. Ф. Р-6. К. 1-45. Од. зб. 196. Арк. 24)
Типові театральні меблі. Гримерний стіл. 1949 р. (ЦДНТА України. Ф. Р-6. К. 1-45. Од. зб. 196. Арк. 25)
Типові театральні меблі. Пюпітр музиканта. 1950 р. (ЦДНТА України. Ф. Р-6. К. 1-45. Од. зб. 196. Арк. 26)

Будівля оперної студії запроєктована як повноцінний театр для виступів учнів консерваторії. Відповідно до генерального плану, в будівлі колишнього готелю розташовувалася вся навчальна та адміністративна частина консерваторії. У новій споруді знаходилися глядацька зала на 750 місць, а також сценічна частина та репетиційні класи, що під час вистав перетворювалися на гримувальні кімнати для артистів.

Оскільки в оркестрі були залучені студенти, то проєктом передбачалися дві окремі кімнати для відпочинку та зберігання музичних інструментів та нот.

Вечірній Майдан та Будівля консерваторії. Фото: hast.kiev.ua

Головний вхід в оперну студію облаштовувався з боку вулиці Хрещатик. Зруйнований фонтан, який колись знаходився у дворі, був відновлений, як і зимовий сад, побудовано невелику красиву колонаду для огородження внутрішнього двору.

Фасад з боку Майдану Незалежності був вирішений двоярусною лоджією, оздобленою арками внизу та колонами коринфського ордера зверху. Фасад на висоту двох поверхів оброблювався гранітом, інша ж частина — кольоровим тиньком.

Опера студія НМАУ імені П. Чайковського. Фото: Вікіпедія

У приміщенні колишнього ж готелю «Континенталь», який розрахований на 500 студентів, розміщуються лекційні аудиторії, класи для індивідуальних та групових занять, хорова, оперна та оркестрова аудиторії, кабінети звукозапису, вокально-фоніатричний, музично-історичний, музичної етнографії, інструментальні майстерні, музична бібліотека та читальний зал, спортзал та їдальня.

«Проєкт реконструкції будівлі Національної музичної академії України імені Петра Чайковського — лише одна з цікавинок, що зберігаються в архівосховищах ЦДНТА України. Архів, як скарбниця документальної спадщини українського надбання, наповнений різноманітною інформацією, яка чекає на допитливого дослідника», — зазначають в Центральному державному науково-технічному архіві України.

До теми: Як будували легендарний кінотеатр «Україна» у Києві: унікальні матеріали з архіву. У Центральному архіві зберігається проєктне завдання на будівництво широкоекранного кінотеатру на 890 глядацьких місць.

Ганна Голубкіна для «Вечірнього Києва»

Схожі матеріали

Більше матеріалів автора